Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим

Статтею 46 Кримінального кодексу України передбачено, що «особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду».

Ініціатором примирення може стати як підозрюваний, так і потерпілий (мова іде про випадки, коли кримінально каране правопорушення вчинене родичем потерпілого чи потерпілий сам провокував особу на вчинення злочину). Також немає принципового значення, хто саме виступив ініціатором примирення: потерпілий, підозрюваний, обидві сторони чи їх представники, працівники правоохоронних органів тощо). Важливим у такій ситуації є факт закріплення такого наміру у сторін, їх наступні дії та правові наслідки таких дій.

Примирення особи, яка скоїла злочин, з потерпілою особою означає не тільки відмову останнього від будь-яких матеріальних претензій, а також небажання потерпілої особи притягувати винного до кримінальної відповідальності. Причинами такого небажання може бути наступне: повне відшкодування матеріальних збитків, родинні чи дружні зв’язки між особами, вибачення перед потерпілою особою або жалість до винного (у випадках, коли злочин було скоєно через тяжкі життєві обставини).

Стосовно підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, то тут слід вважати сам факт примирення сторін, незалежно від того, хто був ініціатором та завдяки чиїм зусиллям таке примирення стало можливим.

Що означає сам факт примирення? Це означає оформлену в належній процесуальній формі відмову потерпілої особи від своїх вимог або претензій до особи, яка скоїла злочин, та прохання закриття кримінального провадження. Чітко визначеної форми та змісту такої заяви у кримінальному процесуальному законодавстві немає. Про такі наміри можуть засвідчити наступні дії потерпілого: усна (закріплена в протоколі допиту) чи письмова заява, передана слідчому, прокурору чи суду потерпілим; мирова угода сторін; також нотаріально засвідчена заява, якщо вона передається представником потерпілого.

Примирення між сторонами має бути наслідком вільного волевиявлення потерпілого. Неприпустимим є тиск з боку прокурора, слідчого чи інших працівників правоохоронних та судових органів, а також з боку підозрюваного чи обвинуваченого. У такому випадку примирення має визнаватись вимушеним та не являтиметься підставою до звільнення від кримінальної відповідальності.

У випадку, коли потерпілих декілька, то винна особа має примиритися з кожним, інакше можливість застосування ст. 46 КК України виключається.

Другою обов’язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності – це відшкодування завданих нею збитків. Варто зазначити, що закон не вимагає повного відшкодування шкоди, головне – задовольнити вимоги та претензії потерпілого.

Слід звернути увагу також на дискусійний аспект інституту примирення сторін. Це визнання вини особою, що скоїла злочин, як передумови для звільнення його від кримінальної відповідальності. У всякому разі, якщо особа, що скоїла злочин, не бажає визнати свою вину, погоджуючись на примирення та сподіваючись таким чином уникнути покарання, то про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням не йдеться.
Еще записи
Вилучення земельної ділянки для ведення садівництва як перший крок її приватизації
В процесі реалізації конституційного права на землю громадянам нерідко доводиться ...
Пам’ятка. Які документи потрібні для приватизації.
З 90-х і до сьогодні, актуальним для громадян України залишається запитання приватизації ...
Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України
Збройний конфлікт в Україні на територіях Донецької та Луганської областей триває ...
Возврат или обмен товара, приобретенного в интернет-магазине
Каждый из нас хотя бы раз заказывал товар в интернет-магазине и не всегда в полной мере ...