Судово-почеркознавча експертиза є однією із найскладніших, адже формування почерку є результатом тривалого навчання та тренувань, та перед експертом по почерку в першу чергу стоїть завдання визначити тип та виробленість почерку під час звичного виконання рукописного тексту особою, чи навіть кількома особами. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописних текстів, цифрових записів і підписів.

Не слід плутати поняття почеркознавства і графології. Хоча фахівці даних напрямків і займаються дослідженням почерку та підписів, проте графологи здійснюють аналіз графічної інформації та визначають внутрішні риси характеру людини, основна ж задача почеркознавчої експертизи – дати відповідь на поставлені запитання, що стосуються об’єкта дослідження.

Часто також плутають завдання почеркознавчої експертизи із завданнями технічної експертизи документів, завданням якої є встановлення автентичності документів, визначення часу, способів і засобів їх виготовлення, виявлення в них ознак підробки, виявлення невидимих і слабо видимих записів, відновлення змісту загаслих, спалених документів. У цих цілях проводиться їх техніко-криміналістичне дослідження, в основі якого лежать методи і засоби, спеціально розроблені криміналістикою, а також запозичені з хімії, фізики, поліграфії, інших природних і технічних наук. За допомогою технічної експертизи документів вирішуються діагностичні і ідентифікаційні завдання.

Почеркознавча експертиза документів - важлива і актуальна як в кримінальному процесі так і в інших галузях права, адже документи можуть впливати на юридичні факти та події, розширювати чи обмежувати певне коло прав та обов’язків. Документи також є об’єктом особливої уваги кримінального елементу, адже для вчинення неправомірних та шахрайських дій, використовують різноманітні підробки важливих документів, зміст яких не відповідає дійсності.

Залежно від характеру справи, слідчі чи органи суду направляють різноманітні документи для дослідження в експертні підрозділи. Таким документами можуть бути договори дарування, кредитні договори, заповіти, нотаріальні та банківські документи, документи податкової та бухгалтерської звітності, розписки, довіреності і банківські чеки, довідки тощо. При проведенні даних експертиз, експерти по почерку можуть визначити, ким виконано підпис чи рукописний запис в документі, чи була особа в момент виконання тексту в незвичному стані, чи написаний текст в незвичних умовах. Таким незвичним станом та незвичними умовами можуть бути як виконання рукописного тексту чи підпису під примусом, оскільки в цей момент особа перебуває в схвильованому емоційному стані, так і при написанні такого тексту в положенні стоячи, лежачи, в іншому незвичному для письма положенні тіла. Крім цього, експерти по почерку встановлюють стать чи вік виконавця, якою рукою написано текст.

Хоча сформований почерк людини є індивідуальним, як і відбитки пальців рук, сітківка ока, проте він може змінюватися під впливом ряду чинників, які умовно можуть бути розділені на природні, штучні та патологічні.

Природні чинники – ті, що пов’язані з віком людини, з незвичними умовами виконання (стоячи, «на коліні», на капоті автомобіля тощо), незвичним пишучим приладдям (написи на стіні, маркерами тощо), психофізіологічний стан пишучої особи (почерк в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння чи в стані афекту, старечий почерк). Також патологічні зміни можуть виникати в результаті травм і хвороб (розлади психіки, втрата руки тощо).

Штучні чинники – це маскування та імітація. Маскування може бути проведене шляхом заміни звичної пишучої руки на незвичну чи зміни шрифту (із скорописного на друкований), уповільнення або збільшення швидкості письма, зміна нахилу літер.

Можна також окремо виділити як різновид почерку – імітацію, тобто наслідування почерку іншої особи, яке може бути здійснене по пам’яті, на око, шляхом перемальовування з взірця, обведення почерку чи підпису на просвіт.

Об’єктами, що досліджує судово-почеркознавча експертизи є:
  1. Рукописні тексти - вид рукопису, змістова сторона якого зафіксована за допомогою буквених та цифрових позначень;
  2. Підписи - вид рукопису, який відображає прізвище особи у вигляді літер або умовних писемних знаків та має призначення засвідчити особу. Також підписи бувають змішаного типу, тобто у них наявні як літери так і умовно писемні знаки;
  3. Короткі записи - вид рукопису, змістова сторона якого зафіксована за допомогою одного-трьох слів чи однієї-семи цифр.
Буває, що на вирішення почеркознавчої експертизи ставлять питання про визначення строку давності виконання рукописного тексту чи підпису, однак дана категорія питань відноситься скоріше до компетенції фізико-хімічної експертизи. Так, почеркознавча експертиза може визначити лише приблизний вік особи, що виконала рукописний текст чи підпис, в той час як фізико-хімічна експертиза може визначити давність нанесення чорнила на документ.

Основні питання, що поставлені на вирішення судово-почеркознавчої експертизи є:
  • Чи виконаний рукописний текст певною особою?
  • Чи виконані кілька рукописних написів однією особою?
  • Чи виконано підпис від імені особи саме цією особою, чи його виконано іншою особою, чи конкретною особою?
  • Чи виконаний рукопис особою в незвичних умовах?
  • Чи перебувала особа, яка виконала рукопис, в незвичайному стані?
  • Особою якої статі виконаний рукопис?
  • До якої вікової групи належить виконавець рукопису?
  • Чи виконано текст з наслідуванням почерку конкретної особи?
В час, коли в Україні широко розповсюджені шахрайства із банківськими документами, кредитними договорами, позиками під розписку, без запитань, що вирішує почеркознавча експертиза, було б надзвичайно складно спростувати, підтвердити чи встановити участь осіб, що виконали або могли виконати той чи інший рукописний текст або підпис.

Таким чином, в сьогоденні почеркознавча експертиза набуває все більш важливого значення у доказуванні чи спростуванні вини як в кримінальному і цивільному провадженні, так і в інших галузях права. Вона стає тією неспростовною підставою, ключем до вирішення справи, на основі якої приймається рішення про винуватість чи невинуватість особи, рішення про виникнення чи виключення зобов’язань, підтвердження чи спростування права особи на матеріальні цінності, набуття чи позбавлення права.

Архив

«  
Ноябрь 2017
  »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30