Чи потрібно переоформляти документи на власність з 2016 року

proceduru_uzakonivaniya_samostroev.jpg
На шляху до реформ і євроінтеграції Міністерство юстиції України чи не найбільше впроваджує надання послуг населенню електронній формі. Це забезпечує неймовірну простоту, доступність і комфорт. Оскільки для того, щоб отримати деякі довідки варто лише мати доступ до мережі Інтернет та зареєструватись на офіційних порталах Міністерства юстиції та здійснити замовлення такої довідки, при необхідності оплатити. У порівнянні з перспективою відвідання держорганів, очікування у нескінченних чергах - варіант з електронним сервісом має очевидні переваги, що дозволяє економити час і нерви.
Проте, коли мова починає йти про відносини власності та документи, що її підтверджують - тут думки людей і спеціалістів досить-таки розходяться. Уся справа в тому, що з 01 січня 2016 року реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється шляхом внесення даних до електронного Єдиного державного реєстру. Отже, єдиним документом, що підтверджує право власності на нерухоме майно - є інформація з даного реєстру. Таку інформацію може отримати будь-хто, хто зареєструвався на веб-порталі та оплатив таку послугу. Дана інформація просто роздруковується на принтері та вважається достовірною. Тобто, вона не посвідчується жодними підписами та печатками. Це логічно, оскільки усі установи, яким необхідно мати таку інформацію мають вільний доступ до цього реєстру і документальних підтверджень їм не потрібно.
Таке нововведення буде дещо незрозумілим людям з консервативними поглядами, які звикли, що документ - це інформація на папері, затверджена підписами та печатками посадових осіб. Виникає питання, як пояснити пенсіонерці, що документ, який підтверджує її право власності на будинок - це лише видрукуваний папірець? Проте, це вже справа самого Міністерства юстиції щодо проведення роз’яснювальної роботи серед громадян України.
Питання виникає в іншому - чи необхідно вносити в реєстр дані про право власності, яке було оформлено, але не внесено до реєстру? Відповідь - не обов’язково, але бажано.
З 2010 року в БТІ здійснювалась реєстрація нерухомості, дані такої реєстрації тепер доступні лише в архівах БТІ. З 01 січня 2013 року у Міністерстві юстиції працює єдиний державний реєстр. Тобто, якщо документи на нерухоме майно були оформлені до 2013 року - то даних про реєстрацію майна у державному реєстрі немає. Для того, щоб зареєструвати це майно необхідно зібрати масу документів, у тому числі довідку з архіву БТІ про реєстрацію такого майна. В будь-якому випадку такі дії доведеться робити, у випадку оформлення нерухомості на нового власника (купівля-продаж, дарування, спадкування майна, тощо).
У зв’язку з цим існують ризики, що шахраї можуть скористатись цим і потай від власника перепродати та переоформити на себе чуже майно. А, зареєструвавши його в єдиному державному реєстрі - вони стануть єдиними власниками.
Інша сторона медалі - це безпека від шахрайських дій. Як пояснює Міністерство юстиції, зареєструвавши нерухоме майно в реєстрі - власники убезпечують себе від шахрайських дій з документами на власність. Проте і це не дає 100% гарантії, що все пройде «гладко». Згідно вищезазначеного Закону реєструвати нерухомість матимуть право нотаріуси, органи державної влади через центри надання адміністративних послуг та міські і сільські ради. Тобто, коло суб’єктів реєстрації зростає, зростає кількість осіб, які мають прямий доступ до реєстру з правом вносити туди дані. Це збільшує ризики того, що кількість шахрайських дій з нерухомістю може збільшитись, крім того, існує загроза внесення даних з помилками, що автоматично нівелюють достовірність внесеної інформації.
Крім того, не зрозумілим є різниця у сумах, які необхідно сплатити за реєстрацію права власності, що залежать від швидкості реєстрації. Згідно положень Закону, якщо людина бажає, щоб реєстрацію її нерухомості провели за 2 години - необхідно буде сплатити 5 мінімальних зарплат (6890 грн., раніше це було безкоштовно), якщо зареєструвати нерухомість людина бажає за добу – необхідно буде сплатити 2 мінімальні зарплати (2756 грн.), а якщо за 14 робочих днів – всього 137,8 грн. В додаток до цього необхідно буде сплатити нотаріусу за його послуги, це ще від 300 до 500 грн.
Таким чином, звичайні громадяни будуть чекати 14 днів, для того, щоб дані про їх власність були внесені у реєстр. Такий проміжок часу дає можливість шахраям перепродати майно і оформити його на себе. Крім того, існує реальна небезпека втручання у систему державного реєстру за допомогою кібератак, та й реально дивлячись на ситуацію з комп’ютеризацією державних установ і сільських рад - здійснювати таку реєстрацію ще довгий час будуть лише нотаріуси. Адже посадові особи, що здійснюватимуть таку реєстрацію в місцевих органах влади повинні додатково пройти навчання і отримати сертифікат. До цього часу, сподіваємось, що комп’ютерна мережа в державі удосконалиться і не допустить перевантажень системи, що може спричинити помилки у даних реєстру.
Отже, реєструвати право власності у реєстрі чи ні - ваш вибір. Рано чи пізно це доведеться зробити, але щоб убезпечити своє майно від дій шахраїв - варто вже зараз подумати про таку реєстрацію, коли її проводять поки лише нотаріуси (у великих містах центри надання адміністративних послуг), реєстр ще не перевантажується, а шахраї ще не налагодили схеми вчинення злочинів у цій сфері.
Еще записи
Вилучення земельної ділянки для ведення садівництва як перший крок її приватизації
В процесі реалізації конституційного права на землю громадянам нерідко доводиться ...
Пам’ятка. Які документи потрібні для приватизації.
З 90-х і до сьогодні, актуальним для громадян України залишається запитання приватизації ...
Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України
Збройний конфлікт в Україні на територіях Донецької та Луганської областей триває ...
Возврат или обмен товара, приобретенного в интернет-магазине
Каждый из нас хотя бы раз заказывал товар в интернет-магазине и не всегда в полной мере ...