Добре і лаконічно висвітлена тема статті.
Якби якомога більша кількість людей були знайомі з її змістом - мали б гарну користь від цього.

Цікава думка колеги щодо порядку реалізації прав працівників на звільнення з обраних ним підстав. Однак, я не можу не зауважити, що безпосередньо практика реалізації звільнення працівника за "угодою сторін" у тому варіанті, що наведена ним у статті, на мою думку не відповідає за змістом механізму реального обов'язку роботодавця здійснювати настільки ускладнену паперову процедуру досягнення згоди з працівником. П.1 статті 36 за своєю правовою і змістовною суттю, якраз покликаний допомогти сторонам трудових відносин зняти напругу у бажанні працівника достроково звільнитись. Тим більше, якщо об'єктивно для роботодавця його відсутність не матиме суттєвого чи невиправного значення і не вплине на роботу підприємства. Тому, в житті працівник дійсно зазначає у своїй заяві дату звільнення, а під час процесу її узгодження роботодавець, зважуючи на всі обставини та власні інтереси, обере спільно з працівником кінцевий варіант, який буде вказаний в резолюції керівника. Наприклад: "Кадри в наказ з **дата". У разі неможливості дійти згоди у визначені дати звільнення, на тій самій заяві керівник накладе дату звільнення та іншу підставу, що не буде перевищувати 2-тижневий термін. І не потрібно працівнику нічого переписувати.
Так, Ви маєте рацію у тому, що працівник має право на оскарження дій роботодавця, але знову ж таки, з практики, занадто довго це питання буде вирішуватись, а судова перспектива доказування "втраченого прибутку від звільнення не за угодою сторін" , як на мене - майже недосяжна. Можливо найкращий варіант для працівника, підготувати заяву без вказування дати звільнення і під час перемовин - спокійно досягти спільного результату.
А з приводу того, що люди будуть бідкатись "через керівника чи кадровика" мені здається це теж стереотип, проти яких Ви виступаете у своїй статті. Поставте питання компетентності тих, до кого звертаються наші працівники, а також порадьте їм починати шлях написання заяв якраз з кабінету компетентного кадровика, який інстиктивно знає, що кожне помилкове слово в заяві працівника чи формулюванні наказу на підприємстві - прямий і задокументований шлях до суду, з подальшим рішенням про відшкодування завданих збитків за рахунок винних посадових осіб.
Я можливо помиляюсь у тому, що зазначив, , але вважаю, що якщо є складні питання, то дискусія щодо них буде корисною та збатить всі сторони, які приймають в ній участь. Бажаю автору подальших успіхів.